Волонтерський рух – доброчинна діяльність,
яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбутковості, без заробітної
плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і
суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну
допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися
в складній життєвій ситуації, називають волонтером. Сьогодні волонтерський рух
має глобальний характер. Волонтерська діяльність як прояв милосердя і
доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій
допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній
соціальній підтримці. У світовій практиці найголовнішою ознакою волонтерства є
те, що волонтер частину свого вільного (особистого) часу, сил, енергії, знань,
досвіду добровільно витрачає на здійснення діяльності, яка є корисною людям і
суспільству загалом.
З 1992 року в Україні починає активно
розвиватися мережа соціальних служб для молоді. Саме це спричинило активний
розвиток волонтерського руху. Праця волонтерів була суттєвою допомогою
соціальним педагогам та соціальним працівникам.
1991-1992 роках у зв’язку з розвитком
соціально-педагогічної роботи все активніше почали говорити про важливість
волонтерства в суспільстві.
Нині організація роботи волонтерів у
державних і громадських організаціях виходить на якісно новий рівень. Волонтерський рух, пов'язаний із війною на
сході України, отримав велике суспільне та державне визнання, яке проявилося в
високих рейтингах довіри, державних та недержавних нагородах, перейменуваннях
вулиць тощо. Деякі волонтери увійшли у владні структури.
Коментарі
Дописати коментар