Доля, що піснею стала

Гнат Танцюра – український фольклорист, етнограф, краєзнавець, педагог, народився в 1901році в селі Зятківці Гайсинського району. Закінчив Вінницький педагогічний інститут, учителював. З юнацьких років захопився збиранням фольклору. Спадщина Гната Танцюри багата і різноманітна в жанровому плані. Впродовж сорока шести років він записав від ста п’ятдесяти інформаторів 5 тисяч пісень, 928 казок, легенд, переказів, 1536 прислів’їв, 615 загадок, 800 весільних пісень, 200 записів дитячого фольклору. Гнат Танцюра автор великої і цінної фольклористично-етнографічної праці «Весілля в селі Зятківцях». Народні традиції, звичаї, фольклор Поділля склали основу творчості Гната Танцюри. Центральне місце у фольклористичній спадщині Г. Танцюри, без сумніву, займають записи від Явдохи Зуїхи. На основі тисяч аркушів, акуратно списаних каліграфічним почерком збирача, було підготовлено книгу «Пісні Явдохи Зуїхи», до якої увійшло 925 народних пісень. Помер фольклорист у 1962 році, похований у Гайсині.