Чорний біль над білим світом


26 квітня 1986 року - день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської АЕС сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного попелу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, потрапляли у воду. Спочатку керівництво СРСР хотіло приховати факт аварії, та обсяги наслідків, але згодом вони були вимушені розповісти правду. 




До 6 травня з 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС було відселено понад 115 тисяч людей. Казали на три дні, а виявилось назавжди...
Їм заборонили брати з собою будь - що, крім документів, цінностей та особистих речей. Приміром посуд, іграшки та домашні тварини вивозити не дозволили.

На ліквідаційні роботи першими були направлені працівники воєнізованої пожежної частини атомної станції. Вони першими опинилися у самому пеклі смертельної радіації. В цілому до ліквідації наслідків аварії було залучено близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум'я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні дози радіації.

Земля була на грані вселенської катастрофи, адже могли вибухнути інші три реактори. На захист землі і людей стали не лише пожежники, а й ті хто брав участь у ліквідації аварії та будівництві захисної споруди. Це робітники, що залишились працювати після вибуху, водії машин, льотчики гелікоптерів , з яких у воронку скидали пісок, шахтарі, військовослужбовці, медики та багато інших.



Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом. Потім, за допомогою, європеських партнерів було збудовано нове укриття.


Кожного року, в ці теплі весняні дні, ми дякуємо за подвиг і вшановуємо пам'ять героїв, які віддали своє життя у боротьбі з цією катастрофою.

Коментарі